Я, вона та Бог. Бог вигадав твій секс | Страница 5 | Онлайн-библиотека

– Садукеї – займали позицію примирення, складалися переважно з вищих спільнот іудейського суспільства.

– Фарисеї – боролися за чистоту іудаїзму, виступали проти контактів з чужоземцями. Та проповідували збереження зовнішніх норм поведінки.

В кінці Ⅰ ст. до н е. з’явилися зелоти – вихідці переважно нижчого шару населення. Всі ці релігійні групування вели боротьбу з Римською імперією, та відстоювали свої права на територію, та політичну незалежність. Не маючи ніякої змоги протидіяти римській владі, посилювалася віра в приход Спасителя, Месії. Який мав покласти край несправедливому відношенню, та пригнічуванню євреїв.

На сьогодні чисельність іудеїв у всьому світі оцінюється близько в 13,4 мільйона, або близько 0,2% від усього населення Землі. Близько 42% всіх іудеїв проживає в Ізраїлі і близько 42% проживає в США і Канаді, більшість інших проживає в Європі.

Іудаїзм заявляє про історичну спадкоємність, що охоплює більш ніж 3000 років.

Іудеї вірять у загробне життя, але найбільшу увагу іудаїзм приділяє земному життю. Засновником можна вважати Мойсея, якому Бог передав Тору (заповіт). В основі іудаїзму лежить Тора, або «закон» – п'ять перших книг єврейської Біблії. Тора означає не тільки «закон», а й «вчення». Тора містить у собі вчення Бога про себе самого, про мету творіння й про те, що його народ мусить бути покірним. Читання Тори, найважливіша частина служби в синагозі, там же віряни звертаються до Бога з молитвою.

Тора містить 613 заповідей: 238 наказів і 365 заборон – це настанови Бога, що їх мають дотримуватись іудеї.

За досить довгий час існування іудаїзму, культура євреїв змінювалася, набувала нових особливостей, та випромінювала свої звичаї, та артефакти. Відповідно і відношення до сексу було складним та не однозначним. Аналізувати відношення євреїв до сексу складно, оскільки проміжок часу, і кількість угрупувань в іудейській спільноті досить велика. І результат аналізу буде залежати від періоду та групування яке ви аналізуєте.

Не дивлячись на те, що іудаїзм утворився задовго до християнства, і тим-більше задовго до ісламу, іудаїзм виступає в ролі посередника між цими релігіями, тому погляди на сексуальність та міжособистісні стосунки в чомусь дуже схожі на християнські та мусульманські.

Наприклад в іудаїзмі як і в християнстві робилася спроба пропаганди сексуального утримання, яка не прижилася. Есеї Ⅰ ст. н. були виключно групою чоловіків аскетів, які жили без шлюбу та сексуальних стосунків. Есеї були переконані, що вони останнє покоління людей на Землі, і вся їхня діяльність була спрямована, на спасіння Світу від гибелі.

Що до мастурбації то в іудаїзмі як і в християнстві є теж спільні риси, заборона та історія про Онана. Онан – персонаж П'ятикнижжя, другий син Іуди. Після загибелі старшого сина Іуди Онан, згідно з традицією левірату, був зобов'язаний взяти в дружини його вдову Фамарь щоб вона змогла принести спадкоємця, який вважався б первістком від старшого сина:

«Коли він сходився з жінкою брата свого, то марнував насіння на землю, аби не дати його своєму братові»¹³– за що і заслужив смертну кару від Господа.

Ця історія про Онана використовується як прямий доказ заборони мастурбації як в іудаїзмі так і в християнстві. Хоча насправді тут відбулося невірне трактування П'ятикнижжя, бог покарав Онана не за мастурбацію, а за перерваний статевий акт. Оскільки перерваний статевий акт не веде до дітонародження, а отже є гріхом. Втім цей факт мало кого цікавив, і як ви вже здогадалися слово «онанізм» походить від імені Онана.

Що до одностатевого сексу в іудаїзмі теж є заборони, і навіть смертна кара, за секс між чоловіками. У Пятикнижжі говориться: «Якщо чоловік займався з іншим чоловік, як із жінкою, то обидва здійснили мерзенний акт. Вони мають померти». ¹⁴ Однак релігієзнавці, які досліджують культуру євреїв, стверджують, що під цією забороною, мається на увазі сам анальний секс між чоловіками, а не гомосексуальність як такова.

Бо інший розділ Пятикнижжя розповідає, про любовний зв'язок сина царя Іонафана та молодого Давида. Уперше коли Іонафан побачив Давида, «він зрозумів, що його душа повязана з душою Давида, та Іонафан полюбив Давида як власну душу». ¹⁵ Обидва чоловіки полюбляли цілуватися.¹⁶ Коли Іонафан був убитий, Давид впав у відчай, і виразив свої почуття так: «Твоя любов коштує для мене більше, ніж любов жінки». ¹⁷

Тобто відношення до гомосексуальності іудаїзму досить розмите якщо зважити, що є ще одна притча, про Лота, яка з початку не мала відношення до гомосексуальності, а з часом стала, ледь, не центральною, як для іудаїзму так і для християнства, і ісламу.

Коли Лот сидів у брамі содомській, до нього прийшли два ангели, які хотіли перевірити, чи дійсно в Содомі твориться те, що про нього говорять. Лот запрошував ангелів до себе в будинок, але вони сказали, що будуть спати на вулиці. Лот сильно наполягав і нарешті упросив. Він зробив їм частування і спік прісні хліби. Однак не встигли вони ще лягти спати, як жителі всього міста прийшли до його будинку з вимогою вивести до них гостей, щоб содомляни «пізнали їх». Лот вийшов до содомлян з відмовою, запропонувавши натомість двох своїх незайманих дочок, щоб ті робили з ними, що їм заманеться.

Жителям міста це не сподобалося і вони стали проявляти агресію по відношенню до самого Лота. Тоді ангели засліпили содомлян, а Лота і його родині веліли покинути місто, оскільки воно буде зруйноване.¹⁸ Не дивлячись на те, що жителі Содома зазівалися на ангелів, та вимагали з ними сексуальних стосунків, трактування притчі є різні. Деякі знавці Біблії, говорять, що Содом було зруйновано, не за вимагання гомосексуальних контактів з ангелами, а за відсутність гостинності, з боку жителів Содома. Але є і більш радикальні трактування цього епізоду, які закінчуються смертною карою, посилаючись на цю історію про Лота.

Втім мене бентежить не тільки відношення євреїв до гомосексуальності, мене ще й обурює відношення до сімейних ціностей. Якщо ви уважно читали притчу, то мали звернути увагу, на ці рядки, «Лот вийшов до содомлянам з відмовою, запропонувавши натомість двох своїх незайманих дочок, щоб ті робили з ними, що їм заманеться». З цього я можу зробити висновок, що жінок в іудейському світі не надто шанували.

А ще звертаю вашу увагу на походження слова «содомія» яке використовується у всьому світі, як історичний термін для позначення різних форм сексуальної поведінки, що оцінюється як девіантна, і має богословське і правове забарвлення. Поняття содомії включає в себе в різні тлумачення та всілякі прояви сексуальності, не пов'язані з можливістю зачаття нового життя. Ну і саме слово, як вже всі зрозуміли походить від назви міста Содом.

Лесбізм також забороняється равиністичною традицією і літературою. Ця заборона базується на вірші Тори «Не йдіть шляхом Єгипту, де ви жили раніше, ні Кнаан, куди я вас веду. Не виконуйте жодному з їхніх звичаїв»¹⁹ У талмудичних літературі пояснюється, що маються на увазі сексуальні звичаї і що одним з заборонених звичаїв весілля справляли між двома жінками, а також шлюб між чоловіком одночасно з жінкою і її дочкою.²⁰ Талмуд – містить різні думки майже з будь-якого питання, проте більшість сучасних талмудистів дивляться на лесбійське кохання негативно.

За лесбійське кохання може слідувати покарання батогами або різками. Жіноче гомосексуальна поведінка не тягне за собою пенетрацю членом, тому розглядається рабинами як менш серйозне порушення в порівнянні з чоловічим гомосексуальним поведінкою, і класичним покаранням за лесбійське кохання шмагання батогом.

Принизливе ставлення до жінок підкріплене не тільки історією про Лота та його доньок. П'ятикнижжям рекомендується забиття камінням, за вчинення перелюбу, як чоловіка так і жінки. Втім в дійсності за вчинення перелюбу, покарання жінок завжди було більш суворе, ніж покарання чоловіків. Заміжні жінки можуть бути побиті камінням, якщо вони мають статеві контакти, з будь-ким іншим окрім власного чоловіка. Навіть якщо вони були зґвалтовані, закон вимагає смертної кари. Відповідні рядки можна знайти у Второзаконні, «Заручені діви, не повинні бути побиті камінням, якщо вони були зґвалтовані за межами міста. Зґвалтована не власним чоловіком, заміжня жінка повинна бути побита камінням разом зі своїм ґвалтівником». Тобто цінність життя жінки була не важливою для тодішньої єврейської громади, і покарання через закидання камінням виконувалося тільки через честь чоловіка, яка зазнала шкоди, через зраду дружини.