Я, вона та Бог. Бог вигадав твій секс | Страница 3 | Онлайн-библиотека

«Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може бути Моїм учнем». ⁷

Слова Ісуса трактуються і розуміються по різному, втім ортодоксальне християнство, трактує їх саме таким чином, якщо ви хочете бути ближче до бога, ви маєте утримуватися подалі від свої родини, дружини, і відповідно від статевих зносин.

Ще одна центральна християнська доктрина – непорочне зачаття, згідно якої Діва Марія чудесним чином зачала Ісуса Христа, при цьому залишаючись цнотливою, робить дуже важливий акцент на сексуальній стриманості. Цнотливість Діви Марії, це її головна якість, її особливість, вона, обрана, для унікальної, та священної цілі.

Не порочність Діви Марії, стала настільки привабливою в Середньовіччі, що стала центральною темою, релігійного мистецтва. В цей період набула поширення думка, що і сама Марія, народилася в результаті непорочного зачаття. В Новому заповіті, нічого не сказано про її батьків, втім інформацію, про батьків Марії можна знайти в апокрифах. Там говориться, що їх звали Іоакім, та Анна, в своєму шлюбі вони були бездітні. В той час вважалося не мати дітей, великим злодіянням. І от одного разу Іоакім вирішив принести жертву богові, в храмі, заради, народження малюка. Священник храму, заборонив, це робити, прогнавши Іоакіма, з храму. Це принесло велике горе для Анни, вона намагалася знайти втіху в молитві, сидячи під лавром, їй з’явився ангел, який запевнив Анну, що в потрібний час, вона народить. Таким чином, зачаття Анни трансформувалося з фізичного в духовне. І як результат ми отримали церковну догму про непорочне зачаття.

Що до самої Діви Марії та не порочного зачаття Ісуса, в найстаріших ортодоксальних християнських текстах, в Євангеліє від Марка, не сказано нічого конкретного. Тільки в більш пізніх християнських трактах, з’являється ідея буцімто Ісус, народився в результаті не порочного зачаття. Наприклад в Євангеліє від Матвія, говориться, що Марія, була знайдена з дитиною, «Святого духа». А в Євангеліє від Луки, Марія отримала послання, від Архангела Гавриїла: «Святий дух знайде тебе, й сила Всевишнього осінить тебе». Таким чином, не зважаючи на протиріччя які містяться в Біблії, непорочне зачаття стає центральною християнською доктриною, захистивши Діву Марію, від кари за первородний гріх.

Цікаво те, що сьогодні, я зіткнувся з думкою, серед теологів, богословів, та священнослужителів, що Анна, тобто мати Діви Марії, є кращим взірцем, ідеальної матері, оскільки в неї, кращий послужний список, для зайняття цієї позиції.

Як бачимо зі слів Ап. Павла, та позицій які займає Святе Письмо, у вигляді Ісуса, та інших біблійних персонажів, всі статеві контакти, що відбулися поза шлюбом, є аморальними, та люди вчинивши це злодіяння мають бути покарані, Господом.

Також хочу зауважити, що більшість ранніх отців церкви, дотримувалися позицій, за яких утримання, є кращим ніж сексуальне життя. Так Августин Блажений, вважав, що статевий акт, є продовженням первородного гріха, бажання статевого акту, навіть у шлюбі, слід розглядати як гріх, подружжя має розуміти свою провину, і їм має бути соромно за свої діяння.

Така точка зору суперечить всім біологічним законам світу і може розглядатися суспільством, як абсурд. Але варто поглянути на ситуацію до 1960-х років – заборони, суворості, лицемірство, розчарування, неврози – тотальне придушення сексуальної свободи, секс тільки заради продовження роду, та більше того не можливість навіть такого сексу – це все результат діяння церкви, та поширення подібних догм, як непорочне зачаття.

Якщо звернутися до Старого Заповіту то можна знову ж таки спостерігати цікаву ситуацію відносно сексу, та відношення до жінки. Коли Авраам зі своєю дружиною Сарою приходить до Єгипту, він стверджує, що Сара його сестра, і фараон, вірячи цьому, бере її в свій гарем:

«Скажи ж, що ти мені сестра, щоб добре було через тебе, і щоб я позостався живий через тебе». ⁸

Ситуація насправді досить обурлива, по декільком причинах. Перше Аврам сказав неправду, надавши приклад своїм послідовникам, що говорити не правду заради власної користі нормально. Друге, дружину Аврама взяв собі в гарем фараон, і що ще є більш разючим, то це закінчення цієї історії. Коли фараон дізнається, що Сара дружина Аврама, то обурюється тим, що Аврам приховав від нього правду, і фараон ненавмисно вчинив гріх. Саме таким був кодекс стародавнього суспільства. Згідно з ним жінка, що має статевий зв'язок поза шлюбом, піддавалась прокляттю, але це не поширювалося на чоловіків, за винятком того випадку, коли у чоловіка була зв'язок із заміжньою жінкою, адже саме в цьому випадку чоловік був винен у порушенні прав власності. Прав власності чоловіка, а не прав жінки та її вибору та свободи. Як бачимо цінність жінки під дуже великим питанням.

Первинні християнські традиції наголошували, що невинність молодої дівчини, приведе не тільки до порятунку її, а й є корисною для тих, хто знаходиться біля неї.

Амвросій Олександрійський – диякон християнської церкви в Олександрії, державний і церковний діяч говорив, «одна незаймана може спокутувати гріхи батьків та братів». Для сім’ї було не припустиму якщо в ній не було цнотливої дівчини. З цих причин молоді дівчата, або залишалися невинними все життя з власної волі, або були змушенні дотримуватися цнотливості, у монастирях куди були поміщенні батьками, примусово.

Позиції, що потрібно дотримуватися сексуальної стриманості настільки оволоділа умами людей, що вони стали вважати безшлюбність ознакою святості і шукати чернечого усамітнення в пустелі, де вони боролися з Сатаною, який викликав в їхній уяві хтиві бачення. Як зазначив Бертран Рассел:

«У той час для церковників стала ненависна звичка приймати ванну на тій підставі, що після неї тіло – як вважали вони – прагне до гріха. Мати непристойно брудний вигляд стало похвально, і запах святості почав проникати всюди. „Чистота тіла і чистота одягу, – говорив св. Павло, – означає нечистоту душі“. Саме тоді вошей стали називати перлами Господа, і покритий ними людина була святою поза всяким сумнівом». ⁹

З плином часу інтимні стосунки між людьми випробували на собі все більший вплив теології, св. Августина, який у V ст. визначив поняття сексуальності актом здійсненним проти природи. Заборонялися сексуальні контакти, які не мають своєї метою зачаття, не можна було застосовувати протизаплідні засоби. Пізніше всі ці заборони знайшли відображення в законодавстві. Та розглядаються мною, в наступному розділі.

У творах іншого теолога, який справив великий вплив на Захід, Фоми Аквінського, чітко проявляється думка, що сексуальне бажання є природним, а до найтяжчих гріхів проти природи він відносив гомосексуалізм, та співжиття в неприродних позиціях, мастурбацію. Під впливом його вчення сексуальну активність, яка не веде до зачаття, розглядали як збочення.

У християнській теології, мастурбація заборонялася, по тій причині, що вважалася позашлюбним статевим актом – перелюбом. Тільки з появою чернецтва, засудження мастурбації стало не таким критичним, оскільки допомагало ченцям та черницям, не порушувати їхнє сексуальне утримання.

Ще однією важливою забороною є секс під час менструації: «І як чоловік ляже з жінкою під час недуги її, та й одкриє наготу її, криничину її одкрив, і вона відкриє криничину крові своєї, обох їх викоренити з між людей». ¹⁰ Прямі слова Господа до Мойсея говорять про жорстоке покарання людей, які займалися сексом під час менструації. Теологи не можуть дійти висновку, яке саме покарання мається на увазі, але те, що Біблія, забороняє, подібний статевий акт, є очевидним фактом.

Секс під час менструації, не єдиний вид сексу, який забороняється Біблією, під релігійну заборону потрапили всі сексуальні дії, які не ведуть до дітонародження.

Таким чином у пізньому середньовіччі секс також ототожнювався зі злом. Християнська церква набувала все більшого впливу на суспільне життя і суспільну думку, в т. ч. щодо сексуальних питань. У тогочасній суспільній думці сексуальні функції пов'язували з тяжкими захворюваннями, до них формувалося негативне ставлення. Однак цілковитої заборони сексу не було через необхідність продовження людського роду. Призначення статевих органів вбачали винятково у відтворенні, тому будь-яке інше їх використання (гомосексуальний акт, анальні контакти, секс із тваринами) вважали таким, що суперечить волі Бога. Законодавство усіх західноєвропейських країн передбачало суворе покарання, позбавлення життя, тяжкі тортури, за відхилення та збочення в сексуальному житті. Демонологічне ставлення до сексуальності людини, а особливо до жінки як до спокусниці та помічниці диявола, зумовлювало жорстокі покарання. За визначенням католичної церкви, клітор, є «соском відьми», а жінка в якої, такий «сосок» був знайдений, спалювали на вогнищі.