Выбрать главу

Анемона дібровна

(Anemone nemorosa L.)

Родина жовтецеві (Ranunculaceae)

Рослина висотою 10–25 см, з довгими підземними кореневищами. Листки пальчасто-роздільні. Квітки поодинокі, з білими або рожевуватими з нижнього боку листочками оцвітини. Плоди — багатогорішки, з короткими носиками. Цвіте у квітні — травні. Росте у Карпатах і на Поліссі, зрідка в Лісостепу. У вологих тінистих місцях, особливо в западинках, на пухкому поживному грунті розвивається у великій кількості.

Міжнародна назва роду походить від грецького "вітер" (час цвітіння рослини збігається з періодом весняних вітрів). Видова назва в перекладі з латинської мови — "дібровна".

Квітки анемони закриваються на ніч і перед дощем — це засіб для захисту пилку від вологи. Розмножується кореневищами і насінням. Цвітіння настає тільки на 10–12 рік після висівання насіння. Якщо навесні кореневище залишається без наземної частини, рослина гине. Ось чому не слід зривати її на букети.

У листяних і мішаних лісах росте рослина дещо схожа на дібровну анемона жовтецева (A. Ranunculiodes L.) з жовтими квітками (іноді ці види зустрічаються разом). Обидва види мають лікувальні властивості. Великі (до 3–5 см у діаметрі) білі квітки на довгих квітконосах в анемони лісової (A.sylvestris L.), поширеної в лісостепових і степових районах. А в анемони нарцисоцвітої (A. narcissiflora L.), що росте в Карпатах, численні білі квіти (до 2 см у діаметрі) зібрані в зонтик.

Анемони — декоративні рослини, усі вони потребують охорони. В рослині є отруйні речовини.

Астрагал солодколистий

(Astragalus glycyphyllus L.)

Родина бобові (Leguminosae)

Багаторічна трав'яна рослина, заввишки до 30–80 см. Стебло розгалужене. Листки складні, з 9-12 еліптичними листочками і прилистками. Квітки зеленувато-жовті, зібрані в короткі густі китиці. Цвіте в червні — серпні. Плоди — боби лінійні, зігнуті дугою.

Росте в лісах, на узліссях, серед чагарників у рівнинному і передгірному поясах.

В народній медицині використовується трава, корінь і насіння. В листках і стеблах містяться алкалоїди, а також аскорбінова кислота.

Відвар з трави вживається як відхаркувальне, сечогінне і проносне при захворюваннях нирок та сечових шляхів, при каменях у нирках, золотусі і нашкірних висипах, сифілісі, ревматизмі й суглобних болях, поносі, катарах верхніх дихальних шляхів. Крім того, астрагали використовуються в акушерстві для прискорення родів.

Барбарис звичайний

(Berberis vulgaris L.)

Родина барбарисові (Berberidaceae)

Про лікувальні властивості барбарису знали ще вавілоняни та індуси. На глиняних плитках Ашшурбаніпалової бібліотеки 650 р. до н. е. є написи про ягоди барбарису, що здатні очищати кров. Широко використовували плоди барбарису у XVIII ст.

Барбарис — кущ 1,5–3 м заввишки, дуже розгалужений, з гілками, вкритими трироздільними колючками до 2 см завдовжки. Листки обернено-яйцеподібні, тонкі, пилчасто-зубчасті, звужені в черешку. Квітки зібрані в пониклі грона. Чашолистків, пелюсток і тичинок — по 6. Пелюстки жовті. Цвіте у травні — червні. Плід — червона ягода, достигає у вересні.

Росте серед чагарників, на узліссях. Широко культивують як декоративну рослину.

Плоди вживають в їжу свіжими або після переробки. З них готують начинку для цукерок, желе, варення, мармелад, лікери, соки, сиропи, екстракти, безалкогольні напої. На Кавказі з барбарису, води, перцю і солі роблять гостру приправу для м'ясних страв.

Оригінальні смакові властивості плодів барбарису зумовлені наявністю в них цукрів (до 7 %), органічних кислот (до 7 %), вітаміну С (до 90 мг %). Вони містять також пектинові, дубильні й фарбувальні речовини.

З лікувальною метою використовують листки, кору і корені. В останніх міститься алкалоїд берберин. У народній медицині ягоди рекомендують для збудження апетиту, гамування спраги, зниження артеріального тиску. Молоді гілки, кору і корені застосовують при фарбуванні вовни та шкур. У декоративному садівництві із барбарису створюють живоплоти, бордюри тощо.

Розмножується насінням (після стратифікації) і вегетативно (живцями, відсадками та поділом куща).

Листки заготовляють навесні після цвітіння, їх сушать у тіні, в добре провітрюваних приміщеннях. Корені заготовляють навесні або восени. Вибирають не більше п'ятої частини їх, щоб не пошкодити кореневої системи. Обрубані корені промивають, сушать, розрізують на шматки завдовжки 2 см. Сушать на горищах або під наметом при достатній вентиляції. Плоди, заготовляють у вересні — жовтні.

Барвінок малий

(Vinca minor L.)

Родина барвінкові (Аросупасеае)

Про барвінок як лікувальний засіб згадували ще Пліній Старший та Діоскорид. У Британській Вест-Індії і на Філіпінах його використовували для лікування діабету, в Бразилії — для зупинки кровотеч й лікування хронічних ран. Неабияке місце займав барвінок у віруваннях слов'янських народів, зокрема в Київській Русі.

Нев'януча зелень рослини та її виняткова живучість привернули увагу людей у середні віки. Барвінку приписували чудодійну силу, вважали його символом вічності і вірності, вірили, що він береже від дияволів та відьом.

Особливо велику популярність здобув наприкінці XVIII ст. завдяки Жан-Жаку Руссо, який згадав цю рослину в своєму автобіографічному творі "Сповідь". З ростом слави книги росла й популярність барвінку. Після смерті Руссо на його батьківщині було споруджено пам'ятник, підніжжя якого прикрасили барвінком.

Барвінок малий — вічнозелений півкущ (30–60 см заввишки) з тонким горизонтальним кореневищем до 70 см завдовжки. Стебла повзучі, розгалужені, у вузлах укорінюються. Листки супротивні (3–7 см завдовжки і 2,5 см завширшки), еліптичні, шкірясті, вічнозелені, голі, зверху блискучі, по краях гладенькі. Квітки двостатеві, правильні, пазушні, поодинокі, на довгих квітконіжках. Оцвітина подвійна, п'ятичленна. Чашечка зрослолиста, віночок синій. Плід складається з двох видовжених стручкоподібних частинок.

Росте в листяних лісах (букових, грабово-дубових), часто утворюючи суцільні зарості. Цвіте у травні — червні.

Трава містить алкалоїди індольного ряду — вінін, пубесцин і мінорин. В Угорщині з неї виготовляють препарат девінкан, а в Болгарії — вінкапан, які призначають як гіпотензивний засіб при гіпертонічній хворобі.

Вегетативно розмножується дуже швидко. Через рік-два з одного кущика виростає ціла грядка чудових вічнозелених рослин, які примножуються боковими пагонами. Заготовляють траву барвінку малого навесні і на початку літа під час цвітіння (травень — червень), обов'язково зрізуючи її серпами чи ножами. Не можна виривати рослини з кореневищем, бо це призводить до їх знищення. Траву сушать на горищах або під аовігашй тхрта добрій, вентиляції, розстеливши тонким шаром (3–5 см) на папері чи тканині.

Белладонна лікарська

(Atropa belladonna L.)

Родина пасльонові (Solanaceae)

Багаторічна дуже отруйна травяниста рослина заввишки до 1,5 м. Росте в листяних лісах між чагарниками, на молодих лісосіках переважно на відкритих місцях. Природні зарості можна використати як насіннєву базу для селекційної роботи.

З лікувальною метою використовують листки (Folia belladonnae), корені (Radix belladonnae) і траву (НегЬа belladonnae). Листки містять в собі алкалоїди, переважно гіосциамін, а також скополамін (гіосцин), глюкозид метилескулін, аспарагін, смолисті речовини. Корінь містить до 1,5 % алкалоїду, в основному гіосциаміну, глюкозид метилескулін і до 12 % дубильних речовин. З листя бел лад они виготовляють фармацевтичні препарати — екстракти і настойки, новогаленові препарати, які вживають як болезаспокійливий і протиспазматичний засоби при бронхіальній астмі, шлунковокишкових захворюваннях, а також при отруєнні морфієм. Гіосциамін розширює зіниці.

Міцний відвар коренів призначають при паркінсоніомі. З коренів і листків одержують атропін.

Листки збирають в період цвітіння, в червні — липні, 3–4 рази, в міру їх відростання. Общипують біля основи листкової пластинки. Сушать негайно в тіні.

Коріння збирають восени (вересень — жовтень) з рослин другого року. Заготовляють тільки м'ясисті, соковиті, бічні корені, видаляючи дерев'янисту основу головного кореня. Сушать в затінених, добре провітрюваних місцях.

2
Ярослав Гладун: ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ ПРИКАРПАТТЯ 1
Авран лікарський 1
Айстра альпійська 1
Акація біла 1
Аконіт міцний 1
Алтея лікарська 1
Анемона дібровна 2
Астрагал солодколистий 2
Барбарис звичайний 2
Барвінок малий 2
Белладонна лікарська 2
Білотка альпійська 3
Білоцвіт весняний 3
Бобівник трилистий 3
Болиголов плямистий 3
Буркун лікарський 3
Бузина чорна 3
Брусниця 4
Буквиця лікарська 4
Вербена лікарська 4
Верес звичайний 5
Вербозілля звичайне 5
Вербозілля лучне 5
Вероніка лікарська 5
Відкасник безстебловий 5
Вовчі ягоди пахучі. Боровик 5
Вовчуг польовий 5
Волошка синя 6
В'язіль барвистий 6
Гадючник шестипелюстковий 6
Гадючник в'язолистий 6
Гіркокаштан звичайний 7
Гірчак зміїний 7
Глечики жовті 7
Глід колючий 7
Горобина звичайна 7
Горицвіт весняний 7
Гравілат міський 8
Гравілат річковий 8
Деревій звичайний 8
Дерен справжній (кизил) 8
Дзвоники персиколисті 9
Дивина густоквіткова 9
Дріада восьмипелюсткова 9
Дрік красильний (жовтило) 9
Дріоптерис чоловічий 9
Дягель лікарський 9
Еритроній собачий зуб 10
Живокіст лікарський 10
Жовтець повзучий 10
Жовтушник сіруватий 10
Журавлина звичайна 10
Зеленчук жовтий 10
Зірочник лісовий 10
Зірочки маленькі 10
Звіробій звичайний 11
Змієголовник австрійський 11
Зозулинець шоломоносний 11
Золототисячник малий 11
Золотушник звичайний 12
Зубниця бульбиста 12
Іван-чай вузьколистий 12
Калина звичайна 12
Катран татарський 13
Квасениця звичайна 13
Клокичка периста 13
Кмин звичайний 13
Кінський часник черешковий 13
Ковила волосиста, тирса 13
Козлятник лікарський 14
Конвалія травнева 14
Конюшина лучна 14
Конюшина повзуча 14
Копитняк європейський 14
Королиця звичайна 15
Коронарія зозуляча, зозулин цвіт 15
Косарики черепитчасті 15
Кремена лікарські (підбіл лікарський) 15
Кропива дводомна 15
Крушина ламка 16
Купальниця європейська 16
Кульбаба лікарська 16
Купина лікарська 16
Латаття біле 16
Лілія лісова 16
Лопух справжній 17
Любка дволиста 17
Льонок звичайний 17
Маренка запашна 17
Материнка звичайна 18
Медунка темна 18
Мильнянка лікарська 18
М'ята перцева 18
Наперстянка великоцвіта 19
Нечуй-вітер волохатенький 19
Нетреба колюча 19
Обліпиха крушиноподібна 19
Оман високий 20
Очерет звичайний 20
Очиток їдкий 20
Парило звичайне 20
Перестріч гайовий 20
Перстач гусячий 20
Перстач прямостоячий (калган) 21
Печіночниця звичайна 21
Первоцвіт весняний 21
Пижмо звичайне 21
Підлісник європейський 22
Пізньоцвіт осінній 22
Півники болотні 22
Підсніжник звичайний 22
Плавун благовидний 22
Плющ звичайний 22
Подорожник великий 22
Приворотень звичайний 23
Проліска дволиста 23
Рогіз вузьколистий 23
Родовик лікарський 23
Роман собачий 24
Росичка круглолиста 24
Рутвиця орликолиста 24
Рябчик великий 24
Ряст порожнистий 24
Самосил гайовий 24
Саротамнус вінниковий 24
Синюха блакитна 24
Скополія карніолійська 25
Собача кропива п'ятилопатева 25
Сон широколистий 25
Смородина чорна 25
Суниці лісові 26
Талабан польовий 26
Терен звичайний 26
Тирлич крапчатий 26
Фіалка запашна 26
Хміль звичайний 26
Цикорій звичайний, петрові батоги 27
Чемерик червонуватий 27
Чемериця біла 27
Черевички зозулині 27
Череда трироздільна 27
Черемха звичайна 28
Чистотіл звичайний 28
Чорнокорінь лікарський 28
Чорниця 28
Шавлія лікарська 28
Шафран Гейфелів, крокус Гей 28