Выбрать главу

Взяти з собою декiлька коней. Зразу по приходi продати їх та за отриманi грошi платити людям за продукти (все рахувати), особливо м'ясо i хлiб, якого не є там багато. Коли вдасться, купити бiльшу кiлькiсть консерв (багато їх надає там УНРРА). Інакше брати продукти в мiсцевих жителiв та давати за продукти пiдтвердження (дiстанете їх з собою). Коли б села видали продукти органiзовано, то потiм видати одне загальне пiдтвердження. Якби хтось з чехiв та словакiв хотiв би дати щось добровiльно, наприклад, грошi, папiр, лiки, боєприпаси, звичайно, приймати це, подякувати, видати пiдтвердження та пояснити, що це чергова цеглина будови храму волi, свободи, братерства та добробуту всiх слов'янських народiв. Цей момент подати так, щоб не виглядало, як збiр милостинi. Якщо б дiйшло до зустрiчi з вiйськом, правда в дружнiй обстановцi, спитатися, чи не могли б подарувати або передати боєприпаси та iншi вiйськовi речi. Взяти грошi на купiвлю лiкiв та паперу.

Кожен командир, всi полiтвиховники та стрiльцi повиннi уваж-но записувати все, що робилося пiд час походу: бої, пригоди, зустрiчi та розмови з населенням, перший наш прихiд та як ми вплинули на населення, як воно приймало нашi слова, агiтки, як на них реагувало, це все послати командировi Р[еновi]. Крiм того, зразу пiсля повернення подати звiт про похiд i про те, яку працю зроблено.

Одночасно посилаю лист президентовi Бенешовi. Потрiбно йому послати його такою дорогою, щоб вiн змiг його дiстати. Найкраще познайомитися з якимось iнтелiгентом (священиком або вчителем), ясна рiч з протибольшевицькими поглядами, та попросити його, щоб листа будь-яким чином доручив президентовi (прямою або непрямою дорогою). Про долю листа детально зареферувати пiсля повернення.

Час перебування не є обмеженим. Якщо большевики вас притиснуть до стiни, якнайшвидше зникнути. Якщо справи будуть iти добре, залишiться на 10 днiв. Мусимо з'явитися як метеор, зробити своє i зникнути. Нехай нас чекають в майбутньому. Все iнше Вам розкажуть тi, кого я особисто послав. Друже Мирон, мусите знати: Вам пiдпорядковано вiддiли та роботу, яку маєте зробити так, щоб про нас говорила (зрозумiло, в позитивному свiтлi) не лише Чехословаччина, а й Європа. Маєте показати свiтовi тих, якi протистоять злочинам комунiзму, якi увiнчали нашi прапори та iм'я нашої вiтчизни невмирущою славою. Виконайте завдання добре i чесно. Цим напишете чергову вiйськову сторiнку iсторiї славних чинiв УПА та нашої визвольної боротьби. Бажаю Вам, друже Мирон, та всiм, кого побачите, вiйськових успiхiв та багато вiйськового щастя.

Нехай Всемогутнiй оберiгає Вас i Вашу мету.

Слава Українi!

Н[аза]р.

Додаток № 5.

Лист до президента Чехословаччини Е.Бенеша. (Квiтень 1946)

Високоповажному Пановi Президентовi д-ровi Е.Бенешу

Повiдомляємо Вас, Пане Президенте, що ми, українськi повстанцi, прийшли на Вашi землi. Прийшли не як вороги, але як гостi. Несемо Вашому народовi i населенню Вашої держави слова правди. Вас, пане Президенте, вже напевно повiдомили про наш прихiд, але те повiдомлення, ймовiрно, не було правдиве. Знаєте, що нас змальовують у найтемнiших кольорах. Ми з цiлим нашим народом не боремося нi за що iнше, тiльки за свою свободу. При цьому не маємо нiяких претензiй на чужi землi. Загальнолюдськi моральнi принципи вчать, що кожний народ, який бореться за своє звiльнення з-пiд чужого ярма, поступає чесно, благородно i згiдно з правом. Історiя не осуджує i не ганить народiв, якi боролися за своє звiльнення, а навпаки, надає їм за тi шляхетнi чини найкраще визнання. УПА є сьогоднi не тiльки найбiльшою партизанською армiєю в Європi, але, передусiм, є революцiйно-визвольною армiєю протибольшевицького фронту, яка бореться не тiльки за волю українського народу, але й за волю всiх народiв i всього людства, гнобленого i загроженого большевизмом. УПА - це армiя, яка стає знам'ям визвольної боротьби всiх поневолених большевиками народiв. Нас - українських повстанцiв i весь наш народ - не спинить той факт, що вiйна в свiтових масштабах закiнчилася, i ворог усi сили кинув проти нас. За свої святi права i правду будемо боротися до останнього подиху. Не вiдмовимося вiд боротьби, навiть коли би проти нас став цiлий свiт, Іiльки зi спiвчутгям вiдносимося до народiв, одурманених большевизмом. Така дiйснiсть у нас пiдсилює вiру, що нашi iдеали святi i наш шлях та методи нашої боротьби едино правильнi i дають нам запоруку перемога та житгя.

Вiримо, що Ви, Пане Президенте, належите до тих полiтичних дiячiв, якi правильно оцiнюють полiтичну ситуацiю в Європi. Сподiваємося, що Ви, Пане Президенте, i Ваш народ належно поставитеся до нашого визвольного фронту.

Дозвольте, Пане Президенте, передати Вам наше привiтання.

З глибокою пошаною - Українськi повстанцi.

(Подаємо переклад цього документа українською мовою, здiйснений Іваном Кривуцьким i опублiкований у: Визвольний шлях. - 1999. - Кн.6. - С.699.)

Додаток № 7.

Звернення до старшин рейдуючих вiддiлiв УПА

ДРУЗІ КОМАНДИРИ! Гром. - Буря. - Ласт. - Крим.

Прийшов час, на який ми довго чекали. Прийшов час, коли ворог застосував останнього засобу…

Одначе, вiн помиляється! Своїх позицiй ми не здамо! Вiрю у вас, друзi!

Досi вславили Ви свої iмена в змаганнях за наше Майбутнє, досi гiдно несли Ви прапор Революцiї у своїх дужих руках. Пам'ятайте, що своїми вчинками Ви пишете найсвiтлiшi сторiнки нашої iсторiї. Тепер жде Вас тяжке завдання, яке мусите виконати з честю.

Вiдходьте туди, куди велить наказ!

Я теж вiдходжу у далеку дiйснiсть, де впало вже багато Друзiв, одначе, вони не схилили вниз, гордо i велично пiднесених, визвольних прапорiв. Може, доведеться менi впасти на тому шляху, але що значить моє чи Ваше, чи нас усiх життя, супроти нашої святої Ідеї?

Тож прощайте, Друзi, i мiцно та високо тримайте незаплямлений прапор нашої революцiйної боротьби аж до перемоги! Бажаю Вам блискучих бойових успiхiв та багато особистого щастя.

Постiй, дня 25.5.1947 р.

Слава Українi!

Назар

Додаток № 8.

Заклик до членiв Украинскои Повстанчои Армии /Сотня Громенко/

Закликуемо Вас, рядовики и провидики груп УПА, навертаемо Вас зи зблудженои дороги, котрою Вас попровадили зли а слаборозвинени политики, котри запровадили низше розвинени верстви населення Галичични та Лемкивщини в пропасть и загибель.

Масови жертви и арешти, котри були поповнени зи сторони Польщи чи Росии цилком безпотрибни. Безпотрибний також терор з Вашои сторони, котрий був поповнений миж польським и украинським населенням, а також в групах УПА. Ти розстрили, телефони и буки, здеморалiзували нарид супроти Вас. Виселений нарид (з Вашои причини) мовляв: скильки понис я труднощив за них! а на посли знишитимуть мене. Щоб я останний час був у своим ридиним сели! Прикре це.

Це друзи не можем назвати боротьбою проти терору, бо цей ихний терор з безмежний. Не один Ваш брат невинний украинец чи славянин був тайкси заграблений.

Друзя! Невоюйте проти своиго славянского брата!

Не слухайте понимецких пидбехтувачив, котри немають де вернутись та брехливою пропагандою и терором тримають Вас биля себе, хочуть щоб Ви разом з ними соби каминь до шии привязали щоб скочити в воду. Котри знаходитеся на територии Чехословаччини зголоситься зи збранзю до найближчого вийскового пункту, де осередок будучности змисця маэте забезпечений. Сами бачите що боротьба безцилева. Сами бачите що командири Вам запорядникам обицюють краще завтра, харчи а спокийне життя, а писля цего вигонени з мисця на мисце переслидавни а примушени рабовати. Командири все Вам обицюють то, чого неможуть Вам сповнити, а Ви части терпите щоб захоронити комндирив щоб им добре було. Бачите скильки Вас з впроваджено в блуд приходит вам обернути зброю и проти тих, котри Вас придержують терором, сами бачити що капитуляция Ваших командирив несминена. Подумайте про свою родину, про жинку та дитей. Ще раз закликуем зложить зброю, у нас з и праци досить а працюючих ми потребуемо. У нас працюють а добре живуть ти ваши гноблени хлопци, котри закликують щоб Ви наступили их доргою.

Сливка

Могила

Нив

Панас

Лев

Грушка

Аркас

Стрила

Бак

Вильха

Без жодного страху сходить з лисив, киньте то дике життя а поступайте враз з культурним свитом и цивилiзациею.

СЛАВЯНСЬКА ПРАВДА ПЕРЕМОЖЕ!!!

34