Віктор МАЛЕЦЬ, полковник 1-го пішого Республіканського полку Армії УНР, офіцер дивізії "Галичина". Копія.
Микола ПАЛІЄНКО, старшина Окремого кінно-гірського гарматного дивізіону Армії УНР, командир важкогарматного дивізіону дивізії "Галичина". Копія.
Порфирій СИЛЕНКО, начальник штабу Окремої кінної дивізії Армії УНР, начальник постачання дивізії "Галичина". З оригіналу.
Павло ШАНДРУК, командувач Української національної армії. Копія.
Василь ВЕРИГА, підхорунжий дивізії "Галичина", історик. Копія.
Павло ШАНДРУК. Копія.
Бандурист Григорій КИТАСТИЙ, який виступав перед вояками протипанцерної бригади "Вільна Україна". Копія.
Андрій ДОЛУД, начальник штабу Першого зимовоі'о походу. Новий Ульм, 2 квітня 1946 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Медсестри волинського Українського легіону самооборони Петра Дяченка. Фравгайм, Югославія, березень 1945 р. З оригіналу.
Михайло КРАГ, начальник штабу 1-ї Запорозької дивізії, начальник штао; 1-ї Української дивізії УНА з дружиною Євдокією. 1945 р. (1946 р.?). Копія.
Михайло ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО вітає сотника Ор… (?). Табір для переміщених осіб. Діллінген, Німеччина, 1947 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Парад після вручення відзнак Союзу українських комбатантів. Діллінген Німеччина, 1947 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Свято 22 січня. Відділ Союзу українських ветеранів. Новий Ульм, Німеччина, 1949 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Українські ветерани на вулицях чужого міста. Німеччина, кінець 1940-х рр. З оригіналу. Публікується вперше.
Михайло Омелянович-Павленко. Бюст роботи Валентина Сім'янціва.
Похорон Михайла Омеляновича-Павленка. Париж, кін. травня 1952 р. Копія.
Михайло ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО та Валентин СІМ'ЯНЦІВ. Німеччина, 25 квітня 1949 р. Копія.
Могила Михайла Омеляновича-Павленка. Копія.
Петро СОДОЛЬ, син запорожця, американський вояк. Копія
Поручник полку Чорних запорожців Едуард ВІЦКЕ на варті українського прапору біля пам'ятника Незалежності. Сан-Пауло, Бразилія, З листопада 1957 р. З оригіналу. Публікується вперше.
"Діти Запорожців ніколи не забудуть криваві змагання своїх батьків". Копії.
Запорожці на святі лояльності. Нью-Йорк, 1955 р. Копія.
Кость СМОВСЬКИЙ, командир 2-го Лубенського кінного їм. Максима Залізняка полку Окремої кінної дивізії. Міннеаполіс. 1955 р. З оригіналу. Публікується вперше
Олександр ВИШНІВСЬКИИ, командир 3-го кінного полку, бойовий побратим Петра Дяченка. Копія.
Борис ШЕВЧЕНКО, командир 1-ї сотні Окремого кінного партизанського дивізіону ім. П. Болбочана. Копія.
Микола ДУСЬКО, підхорунжий полку Чорних запорожців. З оригіналу. Публікується вперше.
Олекса СІМ'ЯНЦІВ, поручник Чорних запорожців. Копія.
Андрій ДОЛУД, начальник штабу Першого зимового походу Армії УНР. Копія.
Сергій ГНИДА, козак 4-ї сотні полку Чорних запорожців. Копія.
Юрій АРТЮШЕНКО, хорунжий полку Чорних запорожців. Копія.
Іван ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО, командир Окремої кінної дивізії.З оригіналу.
Вдовиці. Праворуч Фатима ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО. З оригіналу. Публікується вперше.
Церква Святого Андрія Первозванного. Бавнд-Брук, США. Листівка. З оригіналу.
Іван ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО в домовині. З оригіналу. Публікується вперше.
Могила Івана ОМЕЛЯНОВИЧА-ПАВЛЕНКА та його дружини Фатими. З оригіналу.
Фатима ОМЕЛЯНОВИЧ-ПАВЛЕНКО (в жалобі), праворуч Петро ОЛЕКСІЄНКО.
Вокзал м. Денвера, США. Перед відправленням тіла І.Омеляновича-Павленка в Бавнд-Брук. З оригіналу. Публікується вперше.
Похорон Петра ДЯЧЕНКА. Йдуть Павло ШАНДРУК із дружиною, Данилом ЛИМАРЕНКОМ та Борисом БАРВІНСЬКИМ. З оригіналу. Публікується вперше.
Бюст Петра Дяченка в майстерні. Копія.
Петро ДЯЧЕНКО напередодні вічності. Копія.
Петро ДЯЧЕНКО в домовині. 28 квітня 1965 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Пам'ятник на могилі Петра Дяченка посвячено 12 жовтня 1968 р. Копія.
Бюст Петра Дяченка виконав Валентин Сім'янців. Копія.
Останній образ художника Василя Перебийноса. Копія. Публікується вперше.
Автор образів чорношличників Василь ПЕРЕБИИНІС із дружиною Тетяною. Ковентрі, 7 грудня 1951 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Тетяна ПЕРЕБИИНІС прощається з чоловіком. Лондон, 19 листопада 1966 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Стара гвардія Армії УНР. Ліворуч Іван ЮСУПОБ. Німеччина, 2 вересня 1966 р. З оригіналу. Публікується вперше.
Онуки українських вояків. Копія.
Микола ОТРЕШКО-АРСЬКИЙ, хорунжий полку Чорних запорожців. Копія.
Павло СУМАРОКІВ, старшина полку Чорних запорожців. Копія.
Старшини Армії УНР М. Дацьківський, Ларіон Криловецькии, Іван Винник, Михайло Петруняк, Іван (?) Бабич, Іван (?) Стецькович, Володимир Смородський. З оригіналу. Публікується вперше.
Українські козаки під час антикомуністичної демонстрації. 21 вересня 1975 р. Нью-Йорк. Копія.
Юрій Вікторович ДЯЧЕНКО, значковий Українського вільного козацтва, племінник Петра Дяченка. Копія.
Володимир ГЕРАСИМЕНКО, старшина полку Чорних запорожців, командувач Українського легіону самооборони, генерал-хорунжий Армії УНР. Копія.
Радомир Валентинович СІМЯНЦЕВ і Роман КОВАЛЬ. Подєбради, грудень 2007 р.
Могила Валентина Сім'янціва.
Нагороди Валентина Сім'янціва. 427
Вшанування Петра та Віктора Дяченків у їхньому родинному селі. Березова Лука, 28 червня 2008 р.
Вшанування полеглих вояків. Пикуличі. ЗО травня 2010 р.
Вшанування Петра та Віктора Дяченкіь їхньому родинному селі. Березова Лука, 28 черня 2008 р.
Біля хати Петра Дяченка. Березова Лука, 2009 р. Зліва направо — Олександр Стець, Мирослав Цимбалко, Роман Коваль, Броніслава Косшська, Роман Боровик.
Ростуть козаки, а з ними і надія.
Новітні Чорні запорожці
Dulce et dekorum est pro patria mori — Славно і почесно померти за свою Батьківщину.
Горацій
Задум відродити полк Чорних запорожців виник у грудні 2004 р. в Перемишлі (тепер Польща). Місце невипадкове — адже після розриву договору Юзефа Пілсудського із Симоном Петлюрою саме біля Перемишля, в с. Пикуличі, в таборі для інтернованих перебував полк Чорних запорожців.
Першими побачили послідовників Чорних запорожців жителі м. Корсуня-Шевченківського, що на Черкащині. Сталося це 23 серпня 2006 року. З того часу Чорні взяли участь у багатьох патріотичних заходах, зокрема, у святкуванні Дня Прапора, Дня Незалежності, Дня Конституції, Героїв Круг, Покрови, 350-ліття Конотопської битви, щорічних зустрічах на Пикулицьких могилах, у Холодному Яру, в урочищі Чорний Ворон на Кіровоградщині.
Окрім того, зустрічалися з учнями та вчителями Березолуцької школи на Полтавщині, студентами Полтавського педінституту ім. В. Короленка, учнями та вчителями Черкаського технікуму та ін., встановили меморіальну дошку біля родинної садиби чорношличників Петра і Віктора Дяченків у с. Березова Лука.
На батьківщині сотенного УПА Мирослава Симчича-"Кривоноса", в селі Вижній Березів, встановили таблички з назвою — вулиця Кривоноса.
Чорні запорожці заснували Фонд, який почав доброчинну діяльність із видання книги спогадів генерала-поручника Армії УНР Петра Дяченка.