Выиграй денежный приз!

Выбрать главу

Микола Голубець

Велика історія України

НА ПОРОЗІ ІСТОРІЇ

Праісторія

Сьоме століття до народження Христа, це найдальша межа, що поза неї не сягають ніякі писані відомості про наш край, не кажучи вже про наш народ. Але й ті відомості не обіймають цілої української землі, тільки її південну, приморську смугу. І щойно з 400-их років після народження Христа появляються перші відомості про наш народ, писані чужинцями, що припадково й доривочно цікавилися нашими прапрадідами. Самі ми почали писати свою національну автобіографію щойно від часу, коли навчилися писати взагалі, а це сталося з моментом нашого охрещення, себто наприкінці першого тисячліття по Христі. До того часу все наше минуле окутане серпанком неперевірених переказів та поетичних легенд; їхню правдоподібність усталює наука прозвана праісторією.

Праісторія досліджує на основі збережених у землі останків давньоминулого життя й побуту часи, необняті писаними памятниками. Це наука розмірно нова; розвинулася якслід щойно в половині минулого сторіччя: до того часу для прослідження - що діялося на землі до часу, заки люди навчилися писати - зроблено дуже небагато. Старовинні греки та римляни, що їх наукова й мистецька творчість лягла в основу сучасної культури цілого світу, обмежилися в своїх міркуваннях про доісторичні часи на слушному, але доволі загальному твердженні, що життя людини на землі проходило три розвоєві ступні: найстарша доба вживала камянного знаряддя, друга бронзового й нарешті залізного. Середньовіччя, яке було справжньою темрявою в розвитку людської думки, пішло далеко взад поза досягнення греко-римської науки: середньовічні «вчені» впевняли, що находжений у землі доісторичний посуд, це… природні плоди землі, які родяться в ній і ростуть аж до розмірів і форм, пригожих до вжитку. Щойно у XVIII столітті, звернули більше уваги на припадкові знахідки камяного й металевого знаряддя та посуду глибоко під землею. Рішучий зворот у користь пізнання життя-буття людства в доісторичних часах принесли щойно два відкриття 50-их рр. минулого сторіччя, а саме знахідка черепа первісної людини в Неандерталю, в Німеччині, й відкриття останків палевих будівель доісторичної людини на швайцарських озерах. Знахідки, чи краще їх наукове пояснення було справжньою революцією в ділянці праісторії і з того часу заслона, яка закривала життя доісторичної людини, почала дуже скоро підійматися. Принагідні знахідки й чимраз частіші розкопки й розшуки за останками доісторичного життя людини заповнили цілі музеї та поширили обрій нашого історичного знання далеко поза межі писаних джерел. У підмогу археольогічним розкопкам прийшло ще й природознавство, яке доказало, що розвиток людства відзеркалюється в розвоєвих ступнях кожної людини, та що деякі духові й фізичні прикмети поодиноких ступнів духового розвитку дитини, можна прирівняти до різних ступнів розвитку т. зв. диких і півдиких племен сучасности. Коли ж учені порівняли будову голови тих диких племен із останками людських кісток, що їх находили глибоко в землі та по недоступних печерах, переконалися, що ціла людськість Европи переходила спровола всі ступні фізичного й духового розвитку, від стану дикости й цілковитої некультурности, до вершин сучасної культури й цивілізації. На основі наукового порівняння цілої низки знахідок, людинознавчого (антропольогічного) як і археольогічного характеру, можна дуже ясно розмежувати дитячий, молодечий і зрілий вік людства.

У країнах, де природа землі й підсоння утворювали пригожий грунт для культурного поступу, людство вибивалося з пеленок «дитячости» куди скоріше, як там, де таких умов не було. Діялося це в першу чергу в краях довкола берегів Середземного моря, що над ним положені краї з найстаршими культурами, як Єгипет, Греція та Італія.

Наша батьківщина належала до тої смуги середньо-европейських країв, що вибилися з колодок доісторичної «дитячости» й безіменности щойно з хвилини поширення в них христіянства.

Але ж дуже-дуже давно перед тим переломовим моментом наша земля манила до себе людей, що жили тут, працювали й боролися за право до життя, а загибаючи, чи вимандровуючи геть, залишали по собі сліди свого життя й свідоцтва своєї культури.

Минуле нашої землі

Заки станемо говорити про первопочини людського життя й культури нашого краю, треба хоч кількома словами пригадати минуле самої землі, а в першу чергу того її шматка, на якому лежить наш край і мешкає наш народ.

Давним-давно, міліони літ тому, була наша земна куля така розпалена маса, як сьогодні сонце. Зчасом почала вона холонути й покриватися зверха чимраз твердщою «корою». В свому глибокому нутрі не захолола вона й до сьогодні. І тепер переливається в земному нутрі розпалена маса, що час до часу проривається на поверхню землі крізь отвори, що їх звуть вульканами. Такі вулькани були колись і в нашому краю, на південних склонах Карпат, на Волині та на Донеччині.

В міру того, як земля холола, її поверхня коробилася й тріскала, через що потворилися на ній гори, долини та западини. Більші низи виповнилися водою й так повстали моря та озера. З часом покривалася земна поверхня намулом вод; вони бушували по ній, покривали земну поверхню звалами каміння, що їх несли з собою північні льодовики, та пісками, що їх розносили вітри із звітрілих скель. Врешті земний пил нанесений вітрами й перегнилі останки давньої рістні покрили поверхню землі верствою, що залежно від свого складу й грубостй є більш або менш плодовитим грунтом для земних плодів.

В розділі про прямову будову нашого краю ми вже говорили, що в нас гір мало, більше низин та плоских високорівень, доволі води, а найбільше чорнозему, що творить той благословенний «наскірень» нашої землі.

Геольогія, себто наука, що займається минулим землі, прослідивши саме повстання й розвиток землі, усталила приблизний вік та походження кожного з наверствувань земної кори. Вона доказала, що верхній, плодовитий шар земної кори, повстав найпізніше. Геольоги назвали той шар алювієм. Під ним лежать верстви глини (лєсу) напереміну з верствами піску й каміння. Його прозвали вчені ділювієм, а обі верстви разом обєднали вчені в т. зв. «квартер», цебто в четверту з черги розвоєвих наверствувань земної кори.

Під нею лежать наверствування «третичні» знову поділені на старші й новіші: найстарша це «еоцен», середуща - «міоцен» і новіша «пліоцен». Складається той шар з губковатого, вапнистого каміння всуміш із скамянілими черепащинами. Йдучи ще далі вглиб земної кори, натрапимо на верству крейди, званої в нас «опокою», а далі вже на ціпкий камінь, що повстав із застиглої, земної маси. Отой найнижчий шар ціпкого каміння, що часто має в собі багато металічних приміток, це первісна поверхня землі, що повстала в хвилині, коли вона охолола. Всі інші наверствування наносила й укладала одні на одних вода, льодовики та вітер. А коли на тій первісній поверхні ніяке життя не було можливе, то зародилося воно щойно на тих пізніших, наносних верствах.

І справді. Найраніші сліди тваринного життя у формі скамянілих черепашин находимо в третичній верстві, а щойно в четвертичній верстві находимо сліди життя тварин вищого ряду (ссавців), а вслід за ними сліди людського життя та культури у формі розбитих і обпалених, деколи покарбованих звіринних кісток, а там і найстаршого людського знаряддя.

З того, що найдено в землі й на ній у нашому краю, переконалися вчені, що давнім-давно мало не ціла Україна, за дуже малими виїмками, була покрита водою. Але вже під кінець третичної доби море уступило з українських земель мало що не до меж, які сьогодні займають наші південні моря Чорне, Озівське та Каспійське. Колись були вони одне велике море й сліди по ньому збереглися у солончаках, що до нині розсіяні по степу між Озівським і Каспійським морем.

Чи на тих островах вільних від води жили в третичну добу які люди, невідомо. Існування людини в цю добу взагалі ще недоведене. Зате жили тоді великі чудернацькі виглядом звірі, могутні ящірки, велетенські птахи та багато різної породи слонів. Підсоння було тоді в Европі гаряче, таке як тепер в Африці й тому звірня й рістня на вільних від води землях була дуже буйна. Але згодом почало мінятися підсоння. Повіяло холодом і від нього почали на бігунах землі наростати велетенські льодові криги, що звільна посувалися на південь. Не минули вони й України. Правда, нецілої, але поважної частини. Північні льоди, що покрили собою всю нинішню Московщину, захопили двома язиками середнє Подніпровя по нинішній Кременчук, та верхню Донеччину.

1
Микола Голубець: Велика історія України 1
НА ПОРОЗІ ІСТОРІЇ: Праісторія 1
Старша камяна доба 2
Новіша камяна доба 2
Доба металів 3
Греки 3
Кімерійці 4
Скити 5
Сармати 5
Аляни 6
Бесси, костобоки й карпи 6
Бастарни 6
Готи 6
Гуни 6
Болгари 6
Авари 7
Хозари 7
СЛОВЯНИ 7
Арійці 7
Словяни 8
Розселення словян 8
Анти 8
Словянські племена 9
Поляни 9
Сіверяни 10
Деревляни 10
Уличі і Тиверці 10
Дуліби 11
Хорвати 11
Родовий устрій 11
Племя 11
Влада 12
Торгівля 12
Городи 12
ПОЧИНИ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ: Київ, мати українських городів 13
Перекази та історія 13
Під владою хозар 13
Варяги 13
Варяги у Новгороді 14
Русь 14
Варяги - Русь на Чорному Морі 14
Аскольд і Дир 14
Похід на Царгород 860 р. 15
ОЛЕГ, ІГОР, ОЛЬГА: Початки князювання Олега 15
Держава Олега 15
Торгівля 16
Похід Олега на Царгород 16
Другий договір з Греками 17
Походи на Каспійське море 17
Смерть Олега 17
Ігор 17
Похід Ігоря на Царгород 18
Договір Ігоря з греками 18
Похід на Каспій і Закавказзя 19
Смерть Ігоря 19
Ольга 19
Помста Ольги 19
Війна з деревлянами 20
Подорож Ольги до Царгорода 20
Посольство до Німеччини 20
Охрещення Ольги 20
СВЯТОСЛАВ ЗАВОЙОВНИК: Святослав 21
Перший похід на Болгарію 22
Напад печенігів на Київ 22
Другий похід на Болгарію 22
Війна з Візантією 23
Оборона Преслави 23
Бої під Доростолом 23
Останній бій 24
Замирення 24
Договір Святослава 24
Смерть Святослава 24
Характеристика перших князів 25
КУЛЬТУРА ПОГАНСЬКОЇ УКРАЇНИ: Давній краєвид України 25
Ловецтво 26
Рибальство 26
Бжільництво 26
Хліборобство 26
Скотарство 26
Одяг 26
Їжа 27
Будівництво 27
Обстанова 27
Вірування 27
Сварог 28
Дажбог 28
Стрибог 28
Перун 28
Велес 28
Інші боги 28
Храми 28
Ідоли 28
Пережитки поганства 28
Подружжя 29
Похорони 29
Тризна 30
Про що говорять кургани 30
Посуд 30
Біжутерія 30
Характеристика поганської культури 31
ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ: Святославові сини 31
Володимир добуває Київ 31
Доля княгинь 31
Обєднання держави 32
Боротьба з печенігами 32
Переказ про Кожемяку 32
Білгородський кисіль 32
Союз з Візантією 33
Війна за Крим 33
Почини христіянства на Україні 33
Володимир поганином 33
Володимир шукає нової віри 34
Хрещення України 34
Організація церкви 34
Устав Володимира 34
Чужосторонні місії на Україні 35
Наслідки христіянства 35
Шкільництво й освіта 35
Відносини до сусідів 36
Організація держави 36
Відношення до громади 36
Смерть Володимира 36
Характеристика Володимира 37
ЯРОСЛАВ МУДРИЙ 37
Святополк Окаяний 37
Бій під Любечом 37
Мстислав Сміливий 38
Боротьба за Червенські Городи 38
Розгром печенігів 38
Закордонна політика 38
Анна Ярославна 39
«Тесть Европи» 39
Мрії про Царгород 39
Культурна праця Ярослава 40
Церква 40
Освіта 40
«Руська Правда» 40
Будівництво 40
Монета 40
Характеристика Ярослава 40
Смерть Ярослава 40
ЯРОСЛАВИЧІ 41
Ізяслав 41
Торки 41
Половці 41
Київське повстання 41
Всеслав 41
Поворот Ізяслава 41
Посольство до папи Григорія VII 42
Князювання Святослава 42
Ізяслав у Київі 42
Похорони Ізяслава 43
Всеволод 43
Ізгої 43
Відокремлення Галичини 43
Політика Всеволода 43
Святополк 44
Половці 44
Шолудивий Буняк 44
Олег Святославич 44
Любецький зїзд 44
Осліплення Василька 44
Оповідання літопису 45
Сповідь Василька 45
Акція Мономаха 45
Бій під Перемишлем 45
Перемога над половцями 46
Евшан-зілля 46
Смерть Святополка 46
ВОЛОДИМИР МОНОМАХ: Київське наслідство 46
Смерть Ярослава Ярополковича 46
Становище Мономаха 46
Законодавство 46
Закордонна політика 47
Характеристика Мономаха 47
«Поучення дітям» 47
Ярополк Мономахович 47
ЗАНЕПАД КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ 47
Всеволод Олегович 48
Ігор Олегович 48
Ізяслав Мстиславич 48
Юрій Мономахович 48
Смерть князя Ігоря 49
Боротьба Юрія за Київ 49
Ростислав Мстиславич 51
Юрій Суздальський 51
Мстислав Ізяславич 51
Андрій Юрієвич Боголюбський 52
Зруйнування Києва 52
Протиполовецька кампанія 53
Похід Ігоря Святославича 53
«Слово о полку Ігоря, сина Святослава, внука Олегового» 53
Нещасний похід попереджає зловіщий знак - соняшна затьма: 53
Перша зустріч з ворогом принесла українським військам перемогу: 54
Рюрик Ростислави 54
Роман Мстиславич 54
Другий розгром Києва 55
Похід Романа на половців 55
Відокремлення земель Київської Держави 55
ГАЛИЧИНА І ВОЛИНЬ 56
Ростислав Володимирич 56
Ростиславичі 56
Володимирко 57
Іван Берладник 57
Смерть Володимирка 58
Характеристика Володимирка 58
Ярослав Осьмомисл 58
Бій під Теребовлею 59
Вплив бояр на князя 59
Палатна революція 59
Смерть Ярослава Осьмомисла 59
Галицька міжусобиця 59
Олег Настасин 60
Володимир Ярославич 60
Роман Мстиславич у Галичі 60
Мадярська окупація 60
Похід і смерть Ростислава Берладинича 60
Поворот Володимира Ярославича 60
Волинь 60
«Валінана» 60
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА 61
Роман Мстиславич 61
Роман Мстиславич в історичній традиції 61
Значіння Романа 62
Боротьба за Романову спадщину 62
Володимир Ігоревич 62
Міжусобиця поміж Ігоревичами 62
Галицька метушня 62
Мадярська інвазія 62
Боротьба Ігоревичів з боярами 62
Перший похід Данила на Галичину 63
Вокняження Данила 63
Володислав Самозванець 63
Мадярсько-польська змова 63
Мстислав Удачний 63
Другий виступ Данила Романовича 63
Татари 64
Зїзд князів 64
Бій над Калкою 64
Становище Мстислава Мстиславича 65
Союз Данила з австрійським герцогом 65
Друга поява татар на Україні 65
Боярська сваволя 66
Бій під Ярославом 66
Татарщина 66
Звязки з папою 67
Коронація Данила 67
Боротьба за наслідство по Бабенбергах 67
Люблинська земля 68
Литва 68
«Татарські люди» 68
Характеристика короля Данила Романовича 68
Король-будівничий 68
Василько Романович 69
Лев Данилович 69
Смерть Войшелка 69
Краківський престіл і Люблинська земля 69
Здобутки на Закарпаттю 70
Звязки з татарами 70
Володимир Василькович 70
Покорення ятвягів 70
Остання воля Володимира 70
Мстислав Данилович 70
Смерть Даниловичів 70
Король Юрій Львович 70
Андрій та Лев Юрієвичі 71
Болеслав Тройденович 71
Вишеградський договір 71
Смерть Болеслава-Юрія 72
Любарт Гедимінович 72
ОРГАНІЗАЦІЯ КНЯЖОЇ УКРАЇНИ: Громада і князь 72
Князі поміж собою 72
Дружина 72
Військова сила 72
Княжий двір 72
Суспільні кляси 73
Право 73
Судівництво 73
Процес 73
Господарство 73
Торговля 74
Монетна справа 74
Державний скарб 74
Церковна організація 74
Манастирі й чернецтво 75
Родина і становище жінки 75
Батьки і діти 76
Світла й тіни старого побуту 76
«Слово про хміль» 76
День українського вельможі 76
Княжі й боярські одяги 76
Біжутерія 76
КУЛЬТУРА 76
Будівництво Володимира Великого 77
Будівництво Ярослава Мудрого 77
Київська Софія 78
Мозаїки й фрески київської Софії 78
Саркофаги Софійської катедри 79
«Золоті Ворота» 79
Успенська церква Печерської Лаври 79
Два Михайлівські манастирі 79
Стінопис Михайлівського манастиря 80
«Святі їздці» Михайлівського Золотоверхого манастиря 80
Кирилівська церква 80
Патріярх українського малярства - Олімпій 80
Спас на Берестові 81
Інші церкви великокняжого Києва 81
Різьбарські декорації києво-чернигівських церков 81
Характеристика конструкції й техніки києво-чернигівських церков 82
Будівництво Волині 82
Галицька архітектурна школа 83
Меценатство Данила й Володимира Васильковича 84
Ротонда в Горянах 85
Іконопис княжої доби 85
Мініятури й рукописна орнаментика 85
Емаль 86
Золотарство 86
Музика 87
Загальний погляд на мистецтво княжої України 87
ПИСЬМЕНСТВО Х-ХIII СТ.: Найстарша українська азбука 88
Народня словесність 88
Зарання українського шкільництва 88
Посторонні впливи 88
Кирило й Методій 88
Перекладне письменство 89
Оригінальне письменство 89
Літописи 90
Поетична творчість 90
Загальний погляд на письменство княжої України 91
ЛИТОВСЬКО-УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА 91
Литовці й Литва 91
Боротьба за Галичину 92
Похід Казимира на Львів 92
Дмитро Детько 92
Облога Белза 93
Прилучення Галичини до Польщі 93
Дальша боротьба Польщі з Литвою 93
Похід 1366 р. і «вічний мир» 93
Литва займає Сіверщину 94
Литовсько-українська держава 94
Галицька політика Казимира 94
Володислав Опільський 94
Польсько-литовський договір у Креві 95
Поворот Галичини до Польщі 95
Похід Ядвиги на Галичину 95
Вінчання Ягайла з Ядвигою 95
Витовт 95
Свитригайло 96
Городненський трактат 96
Приєднання Сіверщини до Москви 97
Первопочини й зріст московського «государства» 98
Кримський ханат 98
Турки 98
Повстання Глинського 98
Доля Галичини 99
Повстання Мухи 99
Молдавсько-польські війни 99
Люблинська унія 100
Устрій і побут українських земель під Литвою 100
Стани 100
Уряд 101
Пани-Рада 102
Сойм 102
Право 102
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ 102
Література 102
Церковне будівництво 103
Різьба 104
Малярство 104
Українське мистецтво на польських землях 104
Люблинський стінопис 105
Сандомирські фрески 105
Краківський стінопис 105
Станкове малярство 106
Мініятура 106
УКРАЇНА ПІД ПОЛЬЩЕЮ: Поляки і Польща 106
Кольонізація 108
Становище української церкви 108
КОЗАЧЧИНА 109
Назва й первопочини козацтва 110
Остап Дашкевич 110
Дмитро Байда-Вишневецький 110
Іван Підкова 111
«Реформи» Баторія 111
Запоріжська Січ 111
Криштоф Косинський 113
Козаки й протитурецький союз 114
Северин Наливайко 114
Два табори 115
Самійло Кішка 115
Московська «смута» 116
Морські походи 116
ВІД КОНАШЕВИЧА ДО ОСТРЯНИНА 116
Житомирська комісія 116
Цецорський погром 117
Перемога під Хотином 117
Характеристика Сагайдачного 117
Оліфер Остапович Голуб 117
Михайло Дорошенко 117
Куруківська угода 118
Повстання Тараса Трясила 118
Кодак 119
Повстання Павлюка 119
Гетьман Острянин 119
КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ XVI-XVII СТ. 120
Реформація на Україні 121
Передвістники відродження 121
Друкарство 121
«Львівська Русь» 122
Брацтва 122
Відновлення галицького владицтва 123
Іван Вишенський 123
Церковна унія 123
Берестейський собор 124
Манастирі, церкви і школи 125
Петро Могила 125
ХМЕЛЬНИЧЧИНА 126
Причини Хмельниччини 126
Почини повстання 126
Богдан Хмельницький 127
Союз з Кримом 127
Жовті Води 127
Корсунь 127
Переговори 127
Повстання черні 128
Пилявці 128
Львів і Замостя 128
У Києві і Переяславі 128
Перемога і мир під Зборовом 129
Козацька держава 129
Спроби порозуміння з Польщею 129
Молдавський похід 130
Берестечко 130
Мир під Білою Церквою 130
Перемога під Батогом 130
«Вінець і кінець» Тимоша Хмельниченка 131
Договір з Москвою 131
Війна з Польщею 131
Другий похід на Галичину 132
Окупація Білоруси 132
Виленський мир 132
Переговори зі Швецією і Семигородом 132
Приєднання західніх земель 132
Смерть Богдана Хмельницького 133
Характеристика Богдана Хмельницького 133
ВИГОВСЬКИЙ І ЮРАСЬ ХМЕЛЬНИЧЕНКО 133
Іван Виговський 133
Внутрішня політика 134
Загранична політика 134
Відносини до Москви 134
Бунт Пушкаря 134
Розрив з Московщиною 135
Переговори з Польщею 135
Гадяцька умова 135
Конотопська перемога 135
Уступлення Виговського 136
Кінець Виговського 136
Юрась Хмельниченко 136
Переяславський договір 1659 р. 136
Московське засилля 137
Чуднівський похід і занепад Хмельниченка 137
ПЕТРО ДОРОШЕНКО 137
Павло Тетеря 137
Іван Брюховецький 137
Польський похід на Лівоберіжжя 138
Правобічне повстання 138
Умови Брюховецького з Москвою 138
Війна з Московщиною 139
Петро Дорошенко 139
Союз з Туреччиною 139
Похід на Галичину 140
Кінець Дорошенка 140
Дамян Многогрішний 140
Глухівські статті 140
Конотопська рада 141
«Князь Сарматії» 141
Іван Самійлович 142
«Вічний мир» 142
Скасування автономії української церкви 142
Кримський похід 142
ІВАН МАЗЕПА: Вибір Івана Мазепи 142
Мазепа 142
Боротьба з Кримом 143
Повстання Петрика 143
Універсал Петрика 143
«Гетьманство» Петрика 144
Північна війна 144
Семен Палій 145
Мазепа на Правоберіжжю 145
Зрада Кочубея й Іскри 145
Похід Карла XII на Україну 146
Загибіль Батурина 146
Полтава 146
Кінець Мазепи й народини «мазепинства» 147
Пилип Орлик 147
Орликова конституція 147
Похід Орлика на Україну 147
УПАДОК ГЕТЬМАНЩИНИ 147
Іван Скоропадський 147
«Малоросійська Колєгія» 148
Павло Полуботок 149
Гетьман Данило Апостол 150
Поворот запоріжців на Україну 150
Відновлення гетьманства 151
Кирило Розумовський 151
Скасування гетьманства 152
Запоріжжя під московською рукою 152
Зруйнування Січі 153
Нова Січ 154
Кубанська козаччина 154
Місія Капніста 154
ПРАВОБІЧНА УКРАЇНА 154
Гайдамаччина 155
Повстання 1734 р. 155
Коліївщина 155
Доля Галичини 156
Хмельниччина 156
Унія 156
Опришківство 157
Упадок Польщі 157
УСТРІЙ, ПОБУТ І КУЛЬТУРА ПОДНІПРІВЯ В XVII-XVIII СТ. 158
Гетьман 158
Рада старшин 158
Територіяльний розподіл і адміністрація 158
Полки 159
Військо 159
Скарб 159
Торговля 159
Суспільні кляси 159
Міщанство 159
Духовенство 159
Селянство 160
Освіта й шкільництво 160
Україна в очах чужинців 161
Слобідщина 162
ПИСЬМЕНСТВО XVII-XVIII СТ. 163
Полємічне письменство 163
Драматичне письменство 164
Вертеп 165
Вірші 165
Від «Літопису Самовидця» до «Історії Русів» 166
Григорій Сковорода 167
На досвітках нової доби 168
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО XVI-XVIII СТ.: Ренесансове будівництво і різьба на Україні 168
Книжкова графіка 171
Деревляне будівництво 172
«Козацький барок» 173
Реставраційна праця митрополита Петра Могили 174
Українське будівництво за часів Хмельницького 175
Доба Мазепи 176
Світське будівництво Гетьманщини 177
Галицьке малярство XVII ст. 179
Рококо 180
Клясицизм на Україні 182
Мистецтво Слобідщини 182
Загальна характеристика 183
ВІДРОДЖЕННЯ 183
«Енеїда» І. Котляревського 184
«Котляревщина» 184
Підземна Україна 184
«Сонце в Чигирині» 185
Харківський гурток 186
Культурне життя Правоберіжжя 186
Кирило-Методіївське Брацтво 187
Миколаївська реакція 187
«Київська козаччина» 188
Відродження на Західній Україні 188
Йосифинські реформи 188
Історична доля й недоля Закарпаття 189
Відень, Перемишль, Львів 189
«Зоря» 190
«Русалка Дністрова» 190
«ВЕСНА НАРОДІВ» У ГАЛИЧИНІ: 1848 рік 191
Перша австрійська конституція 191
На святоюрській горі 191
«Головна Руська Рада» 191
«Будьмо народом!» 192
«Руский Собор» 192
«Зоря Галицкая» 192
Словянський Зїзд у Празі 192
Перші галицькі вибори 192
Знесення панщини 193
Культурно-освітня організація 193
«Зїзд руських учених» 193
Літературне пожнивя 1848 року 193
«Слово Перестороги» 194
Приборкання революції 194
Бомбардація Львова 194
Справа поділу Галичини 194
Селянське ополчення в 1848-49 рр. 195
Перша українська військова формація в Галичині 196
1848 рік на Буковині й Закарпаттю 196
НАРОДНИЦТВО І УКРАЇНОФІЛЬСТВО: Українське «народництво» 197
«Сповідь» В. Антоновича 197
«Громади» на Україні 197
Знесення кріпацтва 198
Шевченко 198
Народини українофільства 199
Указ 1876 р. 199
Михайло Драгоманів 199
Українство в польських державно-творчих концепціях 200
Від «свідомого українства» до самостійництва 201
ГАЛИЧИНА УКРАЇНСЬКИМ ПІЄМОНТОМ: Десятиліття австрійського абсолютизму (1850-1860) 203
Галичина - українським Піємонтом 203
«Азбучна війна» 203
Перемога орієнтації на Росію 203
«Просвіта» 204
Угодова акція Ю. Лаврівського 204
Україна, як обєкт міжнародньої політики 206
Розклад москвофільства 206
«Змартвихвстанці» 207
Куліш у Львові 207
«Народня Рада» 207
Молода Україна 207
Повстання радикальної партії 208
«Нова ера» 208
Рік ювилеїв 210
Повстання націонал-демократичної партії 210
«Відродження» галицького москвофільства 211
Боротьба за український університет у Львові 211
Гасло Самостійної України 212
Ще одна польсько-українська угода 212
В ОГНІ СВІТОВОЇ ПОЖЕЖІ: Перед бурею 212
«Український Народе!» 213
Українська справа й воєнна орієнтація 213
Військова організація 213
Українські Січові Стрільці 214
Бій на Маківці 214
«Союз Визволення України» 215
Під чоботом воєнного мольоха 215
Галичина під московською окупацією 215
Між двох сил 216
Відокремлення Галичини 217
Революція 217
Перший універсал 218
Четвертий Універсал 219
Більшовицький наступ 219
Берестейський мир 220
Умови Берестейського Миру 221
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА 221
Гетьманський переворот 223
«Геть з Австрією!» 224
Українська Національна Рада 224
Перед вибухом 224
Львівські бої 225
Державний переворот у краю 226
Бої за Львів 226
Друга офензива на Львів 226
Вовчухівська кампанія 227
Галицький фронт і Придніпрянщина 227
Голод набоїв 228
Травнева офензива поляків 228
Голіруч на противника 228
Протигетьманське повстання й Директорія УНР 229
Акт зєдинення 229
Симон Петлюра 230
Відворот і розвал 230
В чотирокутнику смерти 231
Кінець УГА 231
Організація Галицької Армії 231
Доля підвалин Української Державности в Галичині 232
Статут для Галичини 232
Уряд ЗУНР «без землі» 233
«Воєвідська» автономія Галичини 233
Рішення Ради Амбасадорів 233
Розбіжними шляхами 234
Умова з Польщею 234
Українські частини в польському «поході на Київ» 234
Початки й організація Армії УНР 234
Праця над будовою Української Державности 235
Доля окраїн 236
Епільог 237
НА КУЛЬТУРНОМУ ФРОНТІ 237
Наука 237
Українська образотворчість під чужим небом 238
На рідному грунті 239
Музика 239
ВЕЛИКА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 240